«Депутати ефективніші для громади». Навіщо у Краматорську балотуються активісти
На місцевих виборах у Краматорську на Донеччині у списках чи не всіх партій представлені тутешні активісти. Вони допомагають українським військовим, піклуються про дітей та людей старшого віку, займаються питаннями урбаністики і переймаються культурним розвитком громади.
Напередодні міських виборів ми поговорили з краматорськими активістами, які балотуються у міську раду від чотирьох партій. У своїх монологах вони розповідають про те, як пропонують розвивати місто, і чому бояться втратити Україну.
Цей матеріал створений у партнерстві Радіо Донбас. Реалії з Агенцією розвитку локальних медіа «Або» та онлайн-журналом про життя на сході Свои.City. Разом пояснюємо, що важливого відбувається на місцевих виборах 2020 року на Донеччині.
Ангеліна Шостак, кандидатка від партії «Європейська солідарність»
Почала допомагати українським військовим на початку бойових дій. Весною 2014 року приїхала разом із чоловіком у Донецьк, де на їх автівку через синьо-жовтий прапорець, прикріплений до вікна, напав натовп з невідомими. Ангеліна поборола онкологічне захворювання і, як сама каже, знає ціну не тільки патріотизму, а й життю загалом. Жінка до сьогодні не перестає шити стяги для військових та інших волонтерів – на блокпости, техніку і навіть на труни.
«Місцеві вибори – це про Україну на місцях. І наша партія має єдину об’єднуючу мету – не втратити країну. Мені кажуть: «Ой, ну 2020 рік. Що може статися?» А ми і у 14-му не думали, що щось може статися. На мій погляд, минулого року вже був допущений реванш проросійських сил. Зараз у парламенті знаходяться, у тому числі, ті, для кого Україна нічого не значить. І прямо зараз є шанс не допустити цього на місцях. На запитання про те, що ж іще може статися, я відповідаю, що міська рада може, наприклад, прийняти якусь постанову про російську другу регіональну. Або проголосувати за відкриття якихось російських фірм чи об’єднання з ними. За лобіювання російського бізнесу. І це може бути не прямо-таки оформлене, а по-тіньовому, на когось з місцевих.
Прикро насправді, але далеко не всі люди знають, якими є повноваження місцевої влади, на що вона має впливати і що має вирішувати. До прикладу, нещодавно під час агітації до мене підійшла бабуся і сказала: «Мені головне, щоб зробили мир, знизили комуналку і підвищили пенсії». А я й кажу їй, що місцевий депутат за це не відповідає. Якщо мова йде про комунальні платежі, то влада на місці може вплинути на водопостачання, так. Але зниження вартості електроенергії депутат міськради ніяк не зробить.
Через роботу чоловіка, ми живемо на два міста – Краматорськ і Бахмут. У Краматорську я балотуюся по четвертому округу, де, власне, живу. Це – спальний район з купою своїх внутрішніх проблем. Попри те, що для міста в останні роки дуже багато було зроблено, є питання, недороблені справи, до яких ще не дійшли руки, або хтось вважає це непотрібним. Наприклад, вигул собак. Поблизу мого будинку є пустир, на якому всі вигулюють собак. Незважаючи на те, що поруч також розташована бібліотека, пустир, вибачте, буквально перетворився на «мінне поле». А я вважаю, що було би класно, якби створили майданчик з огорожею, де можна буде вигулювати собак: займатися з ними, прибирати за чотирилапими.
В окрузі, де я балотуюся, та й загалом по всьому місту, треба зробити поля, де діти можуть грати у футбол. Облаштувати майданчики для дозвілля. Ще нам дуже потрібні велосипедні зони. Краматорськ шаленими темпами пересідає на велосипеди, а велодоріжок немає.
Коли підходжу до людей – запитую, чи вони вже зробили свій вибір. Якою б не була відповідь, перепитую, чи точно вони знають, як правильно заповнювати бюлетень. Якщо ні – демонструю все на прикладі, який представляла Громадянська мережа ОПОРА. Там немає назв партій, зате цілком зрозуміло пояснюється, що, як і куди.
Хоч я дуже вірю у свою політсилу, найбільше мене зачіпає не те, коли люди кажуть, що голосуватимуть за когось іншого. А те, коли відрізають: «Я взагалі не прийду на вибори!» Це, на мій погляд, дуже неправильно. Всі ми маємо зробити свій вибір. Хоча б для того, щоб розділити відповідальність і у майбутньому не думати, чи правильно я зробив, що не пішов чи не пішла».
Олексій Шотт, кандидат під партії «Демократична Сокира»
Спеціалізується на питаннях урбаністики та культури. Разом із командою однодумців організовував у Краматорську «Гаївки» – народні гуляння, які пропагують українську культуру, здоровий спосіб життя і мали б стати противагою до «традиції» святкувати Пасху і травневі свята на шашликах з алкоголем. Крім цього, займається підприємницькою діяльністю – виготовляє крафтовий шоколад.
«Обрав партію «Демократична Сокира», тому що у Краматорську у неї входять прогресивні та сучасні люди. Наша політсила поділяє правильні та реальні цінності, а не абстрактне «ми за мир в усьому світі». Ми відверто говоримо, наприклад, про легалізацію проституції та марихуани.
На місці ж плануємо боротися за благоустрій та культурний сектор. Благоустрій – це, зокрема, реконструкції, громадські об’єкти та транспорт, велосипедні доріжки. Ми хочемо зробити наше місто більш сучасним і просувати ці ідеї. Якщо, до прикладу, робиться ремонт доріг, то це не просто має бути зміна покриття, а якісний ремонт з урахуванням всіх сучасних технологій.
Загалом місто, незалежно від округу, має приблизно однакові урбаністичні проблеми. От, наприклад, сквер поблизу міської ради, де ми зараз говоримо. За першим планом реконструкції, тут просто мали замінити поверхню. Потім вирішили зробити алеї так, як ходять люди, а не так, як би це гарно виглядало на папірці. Ще тут велика проблема стовпи з ліхтарями заввишки у половину середнього зросту дорослого чоловіка. Це освітлення для, скажімо, приватного заміського клубу, а не для громадського простору, де ходять тисячі чоловік. Ці стовпці постійно хтось ламає, з них крадуть лампочки. І такий підхід багато у чому: не враховуються навіть антивандальні системи, про які також потрібно думати. Ми ж у команді і я особисто хочемо, щоб Краматорськ будувався не до наступних виборів, а, щоб місто розвивалося на десятки років уперед.
Ще одне питання – громадський транспорт. Дуже багато маршрутів дублюються. А декілька років тому у місті прибрали трамвай. Думаю, це було правильне рішення, тому що він курсував околицею, був не надто популярним. Але тепер потрібно вирішити, як використати депо, що залишилося. У Краматорську взагалі купа закинутих об’єктів, які можна було би реорганізувати. У цьому плані мені дуже подобається приклад Івано-Франківська, де зробили хаб з будівлі заводу Промприлад. Так, туди були залучені інвестиції, але зробили ж! І це доводить, що, за бажання, в Україні все реально. Такі площини можна робити культурними осередками, передавати в оренду.
Також надихаюся прикладом Берліну, де з покинутих заводів роблять житлові комплекси. Де можливо – будівлю переробляють, де ні – зносять і будуть заново. У таких комплексах з дешевою вартістю квадратних метрів заселяється, здебільшого, молодь, студенти. І так місцях закинутих заводів організовується, у тому числі, культурне життя.
Я цілком реально оцінюю свої шанси, і усвідомлюю, що місцеві вибори цього року для «Демократичної Сокири», принаймні, у Краматорську – це, радше, можливість заявити про себе, спробувати і отримати досвід. Круто буде, якщо пройду. Якщо ні – не страшно. Все одно продовжу займатися тим, що і раніше. Буду сприймати цей досвід, як початок нового етапу».
Станіслав Черногор, кандидат від партії «Голос»
Веде активну громадську діяльність з 2012 року. Один із засновників «Фонду розвитку громад» та фестивалю «Кальміус». Займається десятками питань –від екології, проблем вимушених переселенців і людей похилого віку до проблем людей з вадами слуху, питанням неформальної освіти та підтримки незалежних медіа. Хоче у владу, адже на власному прикладі відчув, що бути депутатом міськради для громади значно ефективніше ніж бути просто активістом.
«Чому я не пішов на місцеві вибори у 2015 році? Через власну наївність. Мені щиро здавалося, що можна чесно працювати, давати місцевій владі класні пропозиції і вона буде розглядати їх, буде дослухатися. Насправді це не так працює – тобі просто кажуть, мовляв, перетелефонуйте у такий-то день о такій-то годині, а потім не знімають слухавку.
Своє бажання стати депутатом міської ради продемонструю на конкретному прикладі. От я, у тому числі, переймаюся питаннями екології. І свого часу створював петицію проперевірку на феросплавному заводі у Краматорську. Ще до того, як завод закрили на реконструкцію, приїздила екологічна інспекція. І знаєте що? Її просто не пустили на територію. Я був обурений. Там, для розуміння, все ще залишалася доменна піч, побудована 140 років тому. Скільки часу пройшло, а технології ті самі. Я казав прямо: «Ви заробляєте гроші на нашому здоров’ї». Але комісію все одно не пустили. Якби з ними був депутат міської ради – йому не мали б права відмовити, були б зобов’язані пустити.
У мене двоє дорослих дітей, і вони отримують освіту не у Краматорську. Я не засуджую їх, звісно ж. Але хочу, щоб діти мали бажання приїздити додому. Щоб місто розвивалося. Вірю, наприклад, у розвиток місцевого туризму. На Донбасі, та й у нашому районі, зокрема, є чимало гарних місць. Просто у туризмі не останню роль відіграють легенди, які, у тому числі, приваблюють людей.
У нашого міста є чимало сталих проблем – кричущих, але таких, що роками не вирішуються. Одна з них – водопостачання. У нас вода низької якості, жорстка. А я маю мрію – пити воду з-під крану. І це можливо технічно, просто має бути прийнята відповідна програма. Наразі у Краматорську досить гарне фільтрування, зроблена, у тому числі, завдяки донорам, нова система очищення. Але місто живить лише одна нитка водоводу. Їх має бути дві-три, щоб місто, у разі аварії, не залишилося без води.
Далі все має бути поступово. Нові труби потрібно провести, хоча б, до будинків, а далі вже говорити місцевим жителям: «Хто з вас може та хоче пити воду з-під крану – замініть труби та стояки». Тим паче, що і у нас, у і інших партій є плани розвивати ОСББ. Таке самоврядування будинків – це вже зовсім інші гроші та можливості. За цей рік у місті створено всього два ОСББ, і приблизно вісім сотень будинків все ще залишаються без ОСББ».
Олександр Іванов, кандидат від партії «Слуга Народу»
Став активістом вже після початку бойових дій. Каже, був захоплений ставленням волонтерів до вимушених переселенців, й собі вирішив допомагати іншим. Очолює у Краматорську батьківську раду і одне з місцевих ОСББ. Планує займатися, найперше, питаннями благоустрою.
«Коли ми з родиною повернулися з Дніпра, куди виїжджали через бойові дії, я змінив своє ставлення до життя. Побачив, як допомагають місцеві волонтери, вирішив, що тепер також буду думати не тільки про себе. Зараз я є членом громадської ради міста та очолюю Краматорську батьківську раду – дорадчий орган при виконавчому комітеті.
У 2014-му почав з того, що підняв у власному будинку питання створення ОСББ: зібралися, об’єднали зусилля, створили. Врешті, мене обрали головою. Так я потроху став більш детально розбиратися у комунальній сфері, і тепер планую, найперше, саме їй приділяти увагу.
Чому подався на місцеві? Упевнений, що маю сили допомогти громаді. А ще особисто мене зачепило, що міський депутат, який переміг на нашому мікрорайоні, після виборів жодного разу тут не з’явився. Чому «Слуга Народу»? Я бачу, як багато робиться для нашого регіону – те ж велике будівництво. Гроші нарешті стали потрапляти на місця, і зараз ми маємо не втратити можливість й пускати їх у правильне русло.
Район, де я мешкаю разом із дружиною та двома маленькими дітьми, був побудований у 60-х роках минулого століття. Житловий фонд зношується, потребує ремонту. Дороги, які знаходяться всередині жилого кварталу, також залишають бажати кращого. Я не буду обіцяти виборцям щось космічне. Давайте почнемо з цих конкретних питань, і будемо ремонтувати мікрорайон так, щоб люди, вибачте, не ламали собі ноги у дірках в асфальті. А зелені насадження? Це також мене турбує. У місті чимало старих дерев, за якими потрібно слідкувати. Вони ж можуть впасти не тільки на машину, а й, не дай Боже, на людину. При цьому, замість старих дерев потрібно висаджувати нові. Словом, думати про Краматорськ у перспективі десятиліть, а не лише тут і зараз.
думати про Краматорськ у перспективі десятиліть, а не лише тут і заразОскільки у мене є діти і я голова Краматорської батьківської ради, планую також займатися питаннями шкіл та шкільної освіти. Чимало місцевих шкіл знаходяться в стані «замороженого ремонту»: щось почали відновлювати, потім кинули. Так не можна. Фінансування має бути розраховане заздалегідь. Тут також і питання безпеки дітей на дорогах: на одних ділянках розмітку потрібно оновити, на інших – зробити нову.
А ще ми звернулися зараз по допомогу до Львівської області. Про це не говорять, але у Краматорську не вистачає підручників українською мовою. Багатьом школам видали російськомовні, а за ними вже не можна вчитися. Маємо складнощі з переведенням підручників на баланс з однієї області в іншу, але сподіваюся, питання вирішиться. Плюс міська влада має потурбуватися про дистанційну освіту. Не сьогодні-завтра нас чекає ще більше зростання активних хворих коронавірусом, а дітям все одно потрібно отримувати освіту».
Читайте також, хто балотується на місцевих виборах у:
Костянтинівці, Дружківці, Бахмуті
Краматорську, Слов'янську
Маріуполі
Добропіллі і Добропільській ОТГ
Та де вибори у Донецькій області не відбудуться, і як це місцевим жителям
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ ТУТ.
По материалам: https://www.radiosvoboda.org/a/30909233.html